Протягом п’яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані подати інформацію до контролюючого органу за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку № 404.

Фахівці Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) визначили 10 новел ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Сучасне життя важко уявити без транспортних послуг. Сфера застосування договорів перевезення, як і інших договорів про надання послуг, дуже широка. Загальні правила укладення договору перевезення вантажу закріплені у ст. 909 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі- ГК України).

В листопаді 1975 року, під егідою Європейської економічної комісії ООН, на підсумковій конференції була представлена Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року, яка набрала чинності з 1978 року. Конвенція МДП вирішила проблему необхідності міжнародного договору, який забезпечував транзит товарів, які повністю або частково перевозились автомобільним транспортом, без сплати митних платежів і зборів на транзитних митних постах.

Частина 4 ст. 635 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК) та частина 6 ст. 182 Господарського кодексу України (ГК) розмежовують поняття договору (протоколу) про наміри та попереднього договору. Останній, згідно з нормою ЦК, на відміну від першого, породжує юридичні наслідки.
Водночас ГК керується для визначення характеру договору волевиявленням сторін. У відповідності до угоди, укладеної сторонами про наміри, юридичні наслідки у господарському процесі не настають. При цьому господарськи відносини не визнають таку угоду попереднім договором, не дивлячись на зміст, на відміну від цивільних.

В оновленні 21.15 від 07 червня 2021р. опція заповнення T1UA доступна. У поточній версії обмін повідомленнями з митницею працює в тестовому режимі. Режим заповнення T1UA візуально подібний до заповнення ЗДП. До кожного елементу редагування підключений відповідний посібник або значення вибирається з спадаючого списку.

В оновленні 21.15 від 07 червня 2021р. опція заповнення T1UA доступна. У поточній версії обмін повідомленнями з митницею працює в тестовому режимі. Режим заповнення T1UA візуально подібний до заповнення ЗДП. До кожного елементу редагування підключений відповідний посібник або значення вибирається з спадаючого списку.

Якщо посередник – резидент діє виключно або майже виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь одного або кількох осіб – нерезидентів, які є пов’язаними особами, такий посередник не може вважатися таким, що діє в рамках основної звичайної) діяльності стосовно будь-якої з пов’язаних осіб – нерезидентів, та визнається постійним представництвом такого нерезидента в Україні або кожної особи – нерезидента, якщо такі нерезиденти є пов’язаними особами (абзац п’ятнадцятий пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Документами, які підтверджують перебування фізичної особи - нерезидента на митній території України понад 183 календарних дні є паспортний документ та/або імміграційна картка, а також документи, на підставі яких він тимчасово проживає в Україні, та документи, що підтверджують право власності (користування) на житло, визначене ним як місце тимчасового проживання в Україні.

Нормами ПКУ та Закону № 2473 не передбачено повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про відкриття юридичною особою – резидентом України власних рахунків за кордоном, а також про виконання зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами з використанням власних рахунків за кордоном.