Із синхронним ратифікуванням 16.09.2014 Верховною Радою України та Європейським Парламентом «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», Україна отримала як можливість інтеграції в ЄС, так і обов’язок щодо імплементації свого національного законодавства до законодавства Європейського Союзу.

Протягом останніх семи місяців Україна продовжує героїчно боротися за свою свободу та демократію. Безліч благодійних організацій, підприємців та громадян країн усього світу спрямували свої зусилля на допомогу українському народу та Збройним Силам України. Відповідно до інформації, яку надає Державна митна служба України, станом на липень загальний обсяг ввезених в Україну гуманітарних вантажів становив понад 600 тисяч тонн.

В умовах повномасштабного вторгнення агресора, під час дії в Україні воєнного стану країні довелось мобілізувати не тільки військові, економічні та політичні складові, а й ініціювати низку законодавчих змін для належного функціонування держави.

З моменту, як у ККУ з’явилася ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)», і до сьогодення правоохоронні органи вносять записи до ЄРДР (або, по-старому, заводять кримінальні справи), не маючи узгодженого податкового повідомлення-рішення (ППР), яке свідчило би про ненадходження до бюджетів коштів у значних і більше розмірах. Більшість записів до ЄРДР за ст. 212 ККУ вноситься на основі висновків експертів або аналітичних довідок. Звісно, такі дії є порушенням чинного законодавства з боку правоохоронних органів.

З моменту введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) у юридичній спільноті точаться запеклі суперечки навколо однієї з найбільших новацій, передбачених вказаним Кодексом – можливості банкрутства фізичної особи.

У липні 2022 року набули чинності зміни до Закону України «Про публічні закупівлі», закріплені згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості».

Перемога України у повномасштабній війні проти росії є найважливішим завданням для всього українського бізнесу й народу.

Блукаючи офіційним вебсайтом Верховної Ради України, можна виявити багато цікавих документів та прийнятих законів чи законопроєктів, що перебувають на розгляді. Одним з таких є проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці (реєстр. № 5748).

Реалії воєнного часу внесли свої корективи у життя звичайних людей, які зазнали кожен своїх тягот. Одні втратили житло, інші втратили джерела доходу, хтось вимушений був поїхати за кордон, а хтось є тимчасово внутрішньо переміщеною особою. Кожен шукає шляхи покращення свого стану (своєї родини) та вихід зі скрутного становища. І дуже часто на допомогу приходять небайдужі люди, благодійні фонди, міжнародні організації та донори. З їх допомогою можна вирішити великі та малі проблеми. Проте свідомого громадянина разом із тим непокоїтиме питання: а які виникають у нього обов’язки як у платника податків з приводу отриманої благодійної чи гуманітарної допомоги? Чи з’явиться у нього обов’язок сплачувати податки із отриманої допомоги? Можливо, є певні пільги та винятки у зв’язку із воєнним станом і податки сплачувати не потрібно? Чи треба зберігати документальні свідчення про отриману благодійну допомогу?

Війна вже змушує суб’єктів господарювання переглядати договірні відносини, і перегляд положень про форс-мажор або обставини непереборної сили - один із важливих пунктів плану. Тепер можна забути про шаблонні застереження про форс-мажор і врахувати судову практику щодо застосування таких положень упродовж останніх 8 років.